Дискурс Революції Гідності: Історико-семантичний словник
(україномовна версія)

Дати події: 
31 Бер 2017

В  межах міждисциплінарного науково-соціального проекту «Дискурс Революції Гідності», метою якого є протистояння інформаційній агресії та стабілізація картини світу у суспільній свідомості шляхом актуалізації академічного і громадського діалогу навколо дослідження семіотичних змін періодів історичних потрясінь та забезпечення адекватного термінологічного представлення України та подій останніх років у національному і світовому соціально-політичних просторах, заплановано створення провідними українськими фахівцями з різних галузей соціальних і гуманітарних наук та видання українською і англійською мовами ІСТОРИКО-СЕМАНТИЧНОГО СЛОВНИКА «ДИСКУРС РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ».

Актуальність. Тема семіотичних трансформацій періодів соціальних зламів та потрясінь викликає стабільний інтерес лінгвістів, філософів, політологів, соціологів, істориків у всьому світі. Широко досліджена роль мовної та символічної політики у реалізації таких масштабних соціальних проектів, як європейські революції доби Просвітництва, мовна політика нацистської Германії у Другій світовій війні, роль мови у здійсненні російських революцій 1914-18 років, тезауруси совєтського режиму, Холодної війни, Української революції 1917-21 років та  інші. Сьогодні важко назвати революції, війни чи інші періоди соціальних змін, лінгвістичні та семіотичні трансформації яких не були б висвітлені у жодному тематичному словнику.

Утім, масив досліджень семіотичного простору подій останніх років лише починає формуватися, майже не виходячи за межі журналістських розвідок та поодиноких академічних робіт, а законодавчі рекомендації щодо уточнення сучасного соціально-політичного тезаурусу обмежуються одиницями понять.

Підвищенню системності мовної та символічної політики України може суттєво сприяти створення провідними українськими фахівцями з різних галузей соціальних і гуманітарних наук всеосяжного (принаймні, станом на момент видання) тезаурусу, що дозволить висвітлити як семантичний вимір «Майдану» і «Революції Гідності» так і більш пізні зміни соціально-політичного тезаурусу; проаналізувати як українську риторику, так і риторику «ДНР» і Росії в розрізі різних семіотичних процесів як то запозичення специфічної воєнної термінології повсякденною мовою, набуття словами нових чи додаткових значень, зміни конотацій слів, табуювання слів, утворення евфемізмів та дисфемізмів, розвиток метафорики, перерозподіл лексики між активним та пасивним словарними запасами, процеси архаїзації та деархаїзації слів, імпорт іншомовних патернів, виникнення інтернет-мемів, ґештегів, фразеологізмів, слоганів та речівок, а також візуальних символів, ритуалів, витворів мистецтва тощо. Важливе місце мають посідати статті історико-культурного характеру, присвячені основним подіям, іменам, географічним назвам, документам, що набувають значущості в умовах даного конфлікту та без знання яких неможливе його системне розуміння.

Очікуваний формат україномовної версії: теоретична частина, що розкриватиме специфіку семіотичних процесів 2014-16 років, стисла хронологія подій та 500-600 статей обсягом до 4 тис. зн., об’єднаних у тематичні блоки. Загальний обсяг: бл. 40 ум. др. арк. Наразі розглядається питання про доцільність збільшення кількості статей за умов видання двотомної версії «Словника».

Формат англомовної версії «Словника»: короткий вступ (до 20 сторінок), стисла хронологія подій та 500-600 статей обсягом 1‑2 тис. зн., розташованих в алфавітному порядку. Загальний обсяг: бл. 30 ум. др. арк.

Робочий перелік термінів (що наразі частково охоплює тезаурус 2014 року) доступний для коментування та доповнення усіма бажаючими на сайті проекту. Там же представлено попередній зразок словникової статті. Перше обговорення формату та структури «Словника» відбулося 27 травня 2016 року у форматі Круглого столу науково-теоретичного часопису Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України за назвою «Дискурс Революції гідності».    

Всебічному представленню інформації сприяє міждисциплінарність проекту, яку досягнуто шляхом запрошення до складу наукової ради та редакційної колегії знаних українських інтелектуалів з різних галузей науки (в алфавітному порядку):

 
  1. Ірина Бекешкіна (к. філос. наук,  науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва)
  2. Олег Білий (д. філол. наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України)
  3. Владислав Верстюк (д. істор. наук, проф., зав. відділу історії Української революції 1917–1921 рр. Інституту історії України НАН України)
  4. Світлана Жаботинська (д. філол. наук, проф. кафедри англійської філології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, автор книги «Язык как оружие в войне мировоззрений майдан – антимайдан. Словарь-тезаурус лексических инноваций»)
  5. Вахтанґ Кебуладзе (д. філос. наук, доц. кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доц. кафедри філософії і релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»)
  6. Лариса Масенко (д. філол. наук, проф., академік Академії наук Вищої школи України,  провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, проф. кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія»)
  7. Сергій Пролеєв (д. філос. наук, проф.,  провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, президент Українського філософського фонду, головний редактор науково-теоретичного часопису «Філософська думка», проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проф. Національного університету «Києво-Могилянська академія»)

Цільовою аудиторією «Словника» є широке коло освічених людей від студентів до представників академічної науки. Хоча організаторами проекту є академічні установи, а членами редакційної колегії – представники академічної науки, більшість авторів є не лише знаними науковцями, але й безпосередніми учасниками подій останніх років, а також талановитими літераторами, здатними поєднати високий академічний рівень з популярним стилем викладення матеріалів.

Після завершення запланованих в межах проекту дій, можлива мультиплікація проекту шляхом перекладу «Словника» іншими мовами за схемою, аналогічною із створенням англомовного перекладу.

 

* Оформлення обкладинок наведено виключно як приклад; використані фото є власністю авторів та можуть бути застосовані в друкованих версіях виключно при наявності дозволу правовласників.

Нові публікації

Метою науково-соціального проекту «ДИСКУРС РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ: СЕМАНТИКА СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ» є протистояння інформаційній агресії та стабілізація картини світу у суспільній свідомості шляхом актуалізації академічного і громадського діалогу навколо дослідження семіотичних змін періодів історичних потрясінь та забезпечення адекватного термінологічного представлення України та подій останніх років у національному і світовому соціально-політичних просторах шляхом проведення академічних та публічних заходів, публікацій у медіа, а також видання провідними українськими фахівцями з філософії, історії, соціології, релігієзнавства, політології, лінгвістики та медіа‑комунікацій україномовної та англомовної версій Історико-семантичного словника "Дискурс Революції Гідності".